бронхи

БРО́НХИ, ів, мн. (одн. БРОНХ, а, ч.). Трубки, які з’єднують дихальне горло (трахею) з легенями і проводять в них повітря.

Від нижнього кінця трахеї відходять двома вітами бронхи, поділяючись у легенях на дрібніші гілки та найтонші ходи (Худ. чит.., 1955, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронхи — -ів, мн. (одн. бронх, -а, ч.). Трубки, які з'єднують дихальне горло (трахею) з легенями і проводять в них повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бронхи — БРО́НХИ, ів, мн. (одн. бронх, а, ч.), біол. Трубки, які з'єднують дихальне горло (трахею) з легенями і проводять у них повітря. Від нижнього кінця трахеї відходять двома вітами бронхи, поділяючись у легенях на дрібніші гілки та найтонші ходи (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. бронхи — бро́нхи (від грец. βρόγχος – дихальне горло, трахея) розгалуження дихального горла у вищих хребетних і людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бронхи — Розгалуження трахеї, що йдуть до легені, де діляться на щораз менші та численніші канали; вистелені слизовою оболонкою, більші б. зміцнені хрящами. Універсальний словник-енциклопедія
  5. бронхи — Бро́нхи, -хів, -хам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)