1. Словник української мови в 11 томах

броньовий

БРОНЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бро́ня́.

Ховаючи обличчя за охоронними щитами, вони [газозварники], краячи сталь, різаками вирізували броньові плити (Донч., III, 1956, 413);

// Покритий бронею.

На сувору війну громадянську, як солдата, у шлях бойовий слюсарі трудового Луганська повели паровоз броньовий (Уп., Вітчизна миру, 1951, 125);

Вранці в місто.. на повному ходу влетів маленький броньовий автомобіль (Собко, Серце, 1952, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броньовий — броньови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. броньовий — -а, -е. Прикм. до броня. || Покритий бронею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броньовий — БРОНЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до броня́. Ховаючи обличчя за охоронними щитами, вони [газозварники], краючи сталь, різаками вирізували броньові плити (О. Донченко); // Покритий броне́ю (у 2 знач.). Вранці в місто .. Словник української мови у 20 томах
  4. броньовий — БРОНЬО́ВАНИЙ у знач. прикм. (про автомобіль, поїзд, корабель і т. ін. — покритий бронею), БРОНЬОВИ́Й, БРОНЕНО́СНИЙ, ПА́НЦИРНИЙ (ПА́НЦЕРНИЙ). Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер); Його машина броньова Грозою рине в даль (М. Бажан). Словник синонімів української мови