брунькоїд
БРУНЬКОЇ́Д, а, ч. Жучок сірого кольору з коротким хоботком і нерозвиненими крилами.
Брунькоїд пошкоджує всі плодові породи, а також смородину та аерус (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 354).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me