брусся
БРУ́ССЯ, я, с. Збірн. до брус 1.
І кленове брусся, яке роками беріг для нової хати, лягає вподовж гаті на дно Сиваша (Гончар, Таврія.., 1957, 712).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брусся — бру́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- брусся — -я, с. Збірн. до брус 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- брусся — БРУ́ССЯ, я, с. Збірн. до брус 1. Кленове брусся, яке роками беріг для нової хати, лягає вподовж гаті на дно Сиваша (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- брусся — Брусся, -ся с. соб. отъ брус. Словник української мови Грінченка