брусся

БРУ́ССЯ, я, с. Збірн. до брус 1.

І кленове брусся, яке роками беріг для нової хати, лягає вподовж гаті на дно Сиваша (Гончар, Таврія.., 1957, 712).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брусся — бру́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. брусся — -я, с. Збірн. до брус 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брусся — БРУ́ССЯ, я, с. Збірн. до брус 1. Кленове брусся, яке роками беріг для нової хати, лягає вподовж гаті на дно Сиваша (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. брусся — Брусся, -ся с. соб. отъ брус. Словник української мови Грінченка