брухт

БРУХТ, у, ч. Ламані або придатні тільки для переробки металеві предмети.

Від вокзалу починаються кучугури залізного брухту, звисає покручене у вогні залізо (Кучер, Дорога.., 1958, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брухт — брухт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брухт — -у, ч. Ламані або придатні тільки для переробки металеві предмети; ламань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брухт — Ламань, негідь, покидьки, див. лом, скрап, утиль Словник чужослів Павло Штепа
  4. брухт — БРУХТ, у, ч. Ламані або придатні тільки для переробки металеві предмети. Від вокзалу починаються кучугури залізного брухту, звисає покручене у вогні залізо (В. Кучер); * Образно. Холодний вітер з Даугави, де застиг крижаний брухт, зігнав людей з перону... Словник української мови у 20 томах
  5. брухт — БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом. I. Словник синонімів української мови