1. Словник української мови в 11 томах

бубонний

БУБО́ННИЙ, а, е, мед. Який супроводжується появою бубонів.

У людини бувають в основному бубонна і легенева форма чуми (Підручник дезинф., 1953, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бубонний — бубо́нний прикметник мед. Орфографічний словник української мови
  2. бубонний — -а, -е, мед. Який супроводжується появою бубонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бубонний — БУБО́ННИЙ, а, е, мед. Який супроводжується появою бубонів. У людини бувають в основному бубонна і легенева форма чуми (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах