1. Словник української мови в 11 томах

будитися

БУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, недок.

1. Прокидатися від сну, переставати спати.

Коли був добре п’яний, він [Іван] спав твердіше і не будився при її [Ганки] окриках (Фр., І, 1955, 92);

Ольга бачила сни, від яких будилася вся облита потом (Галан, Гори.., 1956, 22).

2. перен. Виникати, з’являтися, поставати.

[Принцеса:] Нова вступає в душу сила, одвага в серці будиться, як гляну на се нове життя (Л. Укр., II, 1951, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будитися — буди́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. будитися — Прокидатися, просинатися, просипатися; (- силу) П. пробуджуватися, з'являтися. Словник синонімів Караванського
  3. будитися — буджуся, будишся, недок. 1》 Прокидатися від сну, переставати спати. 2》 перен. Виникати, з'являтися, поставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. будитися — БУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся; наказ. сп. буди́ся; недок. 1. Прокидатися від сну, переставати спати. Коли був добре п'яний, він [Іван] спав твердіше і не будився при її [Ганки] окриках (І. Франко); Ольга бачила сни, від яких будилася вся облита потом (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. будитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  6. будитися — Будитися, -джуся, -дишся гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. н. п. Словник української мови Грінченка