1. Словник української мови в 11 томах

бузинник

БУЗИ́ННИК, а, ч. Кущі бузини, бузинові зарості.

Медже зупинилася у кущах бузинника (Тулуб, Людолови, II, 1957, 414);

Вони,, крізь густий бузинник продерлися до огорожі (Смолич, II, 1958, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бузинник — бузи́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бузинник — -а, ч. Кущі бузини, бузинові зарості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бузинник — БУЗИ́ННИК, у, ч. Кущі бузини, бузинові зарості. Медже зупинилася у кущах бузинника (З. Тулуб); Вони .. крізь густий бузинник продерлися до огорожі (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах