бузувірка
БУЗУВІ́РКА, и, ж. Жін. до бузуві́р.
— У! якби я піймала отту бузувірку, я б їй голову відтяла, щоб не кидала матері (Кв.-Осн., II, 1956, 449).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бузувірка — бузуві́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бузувірка — -и. Жін. до бузувір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бузувірка — БУЗУВІ́РКА, и, ж. Жін. до бузуві́р. – У! якби я піймала отту бузувірку, я б їй голову відтяла, щоб не кидала матері (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- бузувірка — Бузуві́рка, -ки, -ці; -ві́рки, -ві́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бузувірка — Бузувірка, -ки ж. = безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв. Словник української мови Грінченка