буйність
БУ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бу́йний 4.
Молодість — буйність, а старість не радість (Номис, 1864, № 8717);
[Панько:] То-то й є, молодість, буйність! Гай, гай! Хто з нас не має на собі гріха! (Фр., IX, 1952, 347);
В долині ріка гучлива, повна буйності й поспіху (Киб., III, 1956, 134).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буйність — бу́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- буйність — -ності, ж. Абстр. ім. до буйний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- буйність — БУ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бу́йний 4. Молодість – буйність, а старість не радість (Номис); [Панько:] То-то й є, молодість, буйність! Гай, гай! Хто з нас не має на собі гріха! (І. Франко); В долині ріка гучлива, повна буйності й поспіху (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах
- буйність — Буйність, -ности ж. 1) Изобиліе, плодородіе. 2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717. Словник української мови Грінченка