1. Словник української мови в 11 томах

буклі

БУ́КЛІ, ів, мн. (одн. бу́кля, і, ж.), заст. Завиті кільцями пасма волосся.

Очі Щербини стежили за її вже зморшкуватою рукою, що промайнула невловимим рухом по товстій буклі (Ільч., Серце жде, 1939, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буклі — -ів, мн. (одн. букля, -і, ж.), заст. Завиті кільцями пасма волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буклі — БУ́КЛІ, ів, мн. (одн. бу́кля, і, ж.). Завиті кільцями пасма волосся. Волосся [юнак] мав криваво-червоне, воно спадало у нього повними буклями (з легенди); Очі Щербини стежили за її вже зморшкуватою рукою... Словник української мови у 20 томах
  3. буклі — див. волосся Словник синонімів Вусика