булдимок
БУЛДИ́МОК, мка, чол., заст. Те саме, що булдимка.
Біля боку висіла шабля в срібній піхві, а за плечима матлявся булдимок (Олекса Стороженко, I, 1957, 334).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
БУЛДИ́МОК, мка, чол., заст. Те саме, що булдимка.
Біля боку висіла шабля в срібній піхві, а за плечима матлявся булдимок (Олекса Стороженко, I, 1957, 334).