1. Словник української мови в 11 томах

бумага

БУМА́ГА, и, ж., розм., заст., рідко. Ділове письмове повідомлення, розпорядження або інший офіційний документ.

На Щуку хтось бумагу в суд подав (Гл., Вибр., 1957, 74);

На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (Мирний, II, 1954, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бумага — Папір, папірець, паперина Словник чужослів Павло Штепа
  2. бумага — БУМА́ГА, и, ж., заст., рідко. Ділове письмове повідомлення, розпорядження або інший офіційний документ. На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л. Глібов); На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах