бурлачка
БУРЛА́ЧКА, и, ж. Жін. до бурла́ка 1 і бурла́к 1.
В корчмі служила за наймичку стара баба, бурлачка з Подільської губернії (Н.-Лев., II, 1956, 217).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурлачка — бурла́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бурлачка — -и. Жін. до бурлака і бурлак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурлачка — БУРЛА́ЧКА, и, ж. Жін. до бурла́ка 1 і бурла́к 1. В корчмі служила за наймичку стара баба, бурлачка з Подільської губернії (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- бурлачка — Бурла́чка, -чки, -чці; -ла́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бурлачка — Бурлачка, -ки ж. Бездомная женщина, батрачка. Левиц. ПЙО. І. 165. Словник української мови Грінченка