бур’янець
БУР’ЯНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш. до бур’я́н.
Стежечки дбайливо прометені, земля між квітами на клумбах просапана, бур’янець виполений (Кучер, Чорноморці, 1956, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
БУР’ЯНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш. до бур’я́н.
Стежечки дбайливо прометені, земля між квітами на клумбах просапана, бур’янець виполений (Кучер, Чорноморці, 1956, 33).