бусол

БУ́СОЛ, БУ́СЕЛ, сла, ч. Великий перелітний птах з довгим прямим дзьобом і довгими ногами; лелека.

З низин летіли в село бусли (Коцюб., II, 1955, 16);

Колись-то захотів [Каріювич], Щоб бусол на стовпі у нього жив (Рильський, II, 1956, 25);

Бусел у своїм гнізді, як сторож вірний, калатас (Шер., Дорога.., 1957, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бусол — бу́сол іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бусол — див.. БУЗЬКО. Словник синонімів Караванського
  3. бусол — [бусол] = бусел -сла, м. (на) -с'л'і/-слов'і, мн. -сли, -с'л'іў два буслие Орфоепічний словник української мови
  4. бусол — бусел, -сла, ч. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами; назва лелеки у Білорусі та суміжних з нею районах України. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бусол — БУ́СОЛ, БУ́СЕЛ, сла, ч. Те саме, що леле́ка. З низин летіли в село бусли (М. Коцюбинський); Колись-то захотів [Карпович], Щоб бусол на стовпі у нього жив (М. Рильський); Бусел у своїм гнізді, як сторож вірний, калатає (М. Шеремет); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. бусол — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал. Словник синонімів української мови
  7. бусол — Бусол, -сла м. = бусель. Драг. 8. Словник української мови Грінченка