бутон
БУТО́Н, а, ч. Пуп’янок квітки.
Пробиваючи густий настил почорнілих за зиму опалих голок, з’явились перші голубі проліски, тягнучись до сонця своїми опуклими бутонами (Збан., Над Десною, 1951, 33);
*У порівн. Вона розцвітала, як бутон на сонці (Ле, Міжгір’я, 1953, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бутон — буто́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бутон — -а, ч. Пуп'янок квітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бутон — Бібяшок, пуп'янка, пуп'янок Словник чужослів Павло Штепа
- бутон — БУТО́Н, а, ч. Пуп'янок квітки. Пробиваючи густий настил почорнілих за зиму опалих голок, з'явились перші голубі проліски, тягнучись до сонця своїми опуклими бутонами (Ю. Збанацький); * У порівн. Вона розцвітала, як бутон на сонці (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- бутон — див. брунька Словник синонімів Вусика
- бутон — буто́н (франц. bouton – брунька) квіткова брунька, що починає розпукуватися. Словник іншомовних слів Мельничука
- бутон — БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). Словник синонімів української мови