бутон

БУТО́Н, а, ч. Пуп’янок квітки.

Пробиваючи густий настил почорнілих за зиму опалих голок, з’явились перші голубі проліски, тягнучись до сонця своїми опуклими бутонами (Збан., Над Десною, 1951, 33);

*У порівн. Вона розцвітала, як бутон на сонці (Ле, Міжгір’я, 1953, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутон — буто́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бутон — -а, ч. Пуп'янок квітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бутон — Бібяшок, пуп'янка, пуп'янок Словник чужослів Павло Штепа
  4. бутон — БУТО́Н, а, ч. Пуп'янок квітки. Пробиваючи густий настил почорнілих за зиму опалих голок, з'явились перші голубі проліски, тягнучись до сонця своїми опуклими бутонами (Ю. Збанацький); * У порівн. Вона розцвітала, як бутон на сонці (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. бутон — див. брунька Словник синонімів Вусика
  6. бутон — буто́н (франц. bouton – брунька) квіткова брунька, що починає розпукуватися. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бутон — БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). Словник синонімів української мови