1. Словник української мови в 11 томах

бух

БУХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу.

Б’ється, стогне, зітхає [море].. Бу-ух?.. бу-ух!.. бу-ух!.. (Коцюб., I, 1955, 396).

2. розм. Уживається як присудок за знач. бу́хати 1, 2, бу́хнути 1, 3 і бу́хнутися.

Чабан прокинувся — аж перед ним Гадюка, Він києм бух — і витяглась зміюка (Гл., Вибр., 1957, 193);

— Гуляй, душа, без кунтуша? — Та бух! по столу кулаком… (Мирний, II, 1954, 156);

Заридала Катерина та бух йому [батькові] в ноги (Шевч., І, 1951, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бух — бух вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бух — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. бухати 1), 2), бухнути 1), 3) та бухнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бух — БУХ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу. Б'ється, стогне, зітхає [море] .. Бу-ух!.. бу-ух!.. бу-ух!.. (М. Коцюбинський); Реактор плювався не весь час, а так: дим, дим, а потім – бух! Викид (Ю. Щербак). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
  4. бух — (-у) ч.; мол. 1. Розпивання спиртних напоїв, пиятика. Покинутий і зраджений майже всіма, крім кількох малоцікавих побратимів по буху, я вибрав нарешті втечу до Москви (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 83. 2. у знач. збірн. Спиртні напої. Словник жарґонної лексики української мови
  5. бух — I (вигук), бабах, бах, бех, бубух, лулусь, луп, лусь, ляп, лясь, тарарах, тарах, торох, трах, трісь, хруп II див. падати Словник синонімів Вусика
  6. бух — Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238. Словник української мови Грінченка