1. Словник української мови в 11 томах

бюрократичний

БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до бюрокра́т і бюрократи́зм.

Бюрократичний лад;

// Власт. бюрократові, бюрократам.

Ідея абсолютизму, бюрократичне чинопочитання, затхлість — от чим характеризується тодішня, навіть краща частина галицької інтелігенції (Коцюб., III, 1956, 29);

Молодість, кохання, жага життя взяли своє. їх не заглушити ні житейським невдачам, ні бюрократичній косності (Дмит., Розлука, 1957, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюрократичний — бюрократи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бюрократичний — -а, -е. Прикм. до бюрократ і бюрократизм. Бюрократичний лад. || Власт. бюрократові, бюрократам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бюрократичний — БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до бюрокра́т і бюрократи́зм. Прийде час, і справжній хазяїн .. змете всі туманні непорозуміння й бюрократичні інстанції між соняшником і сонцем (М. Словник української мови у 20 томах
  4. бюрократичний — БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе! Зневажливе і бюрократичне (Ю. Збанацький); (Римар:) Ми за паперовою суєтою живемо так, наче в нас іще одне життя попереду (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  5. бюрократичний — Бюрократи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)