бібліотечний
БІБЛІОТЕ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до бібліоте́ка 1.
Кожна, бібліотечна книжка обов’язково позначена печаткою (Донч., VI, 1957, 495);
За багатством книжкових фондів, розмахом і якістю бібліотечної роботи Радянський Союз вже давно залишив далеко позаду всі капіталістичні країни світу (Ком. Укр., 3, 1960, 43);
// Признач. для організації роботи в бібліотеках або підготовки кадрів для бібліотек.
Я знов нагадував бібліотечному комітету про їх обіцянку (Мирний, V, 1955, 412);
Бібліотечні курси.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бібліотечний — бібліоте́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- бібліотечний — -а, -е. Прикм. до бібліотека 1). || Признач. для організації роботи в бібліотеках або підготовки кадрів для бібліотек. Бібліотечний фонд — сукупність документально-інформаційних ресурсів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бібліотечний — БІБЛІОТЕ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до бібліоте́ка 1, 3. Кожна бібліотечна книжка обов'язково позначена печаткою (О. Донченко); Бібліотечне приміщення; // Признач. для організації роботи в бібліотеках або підготовки кадрів для бібліотек. Словник української мови у 20 томах
- бібліотечний — Бібліоте́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)