бідолашка
БІДОЛА́ШКА, и, ч. і ж. Пестл. до бідола́ха.
А тепер Ївгу бідолашку прохала — допомогти мені кругом хату.. обмазати (Барв., Опов.., 1902, 249);
А мені — серце крається, коли дивлюся на тих бідолашок (Вільде, Сестри.., 1958, 457).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бідолашка — бідола́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бідолашка — -и, ч. і ж. Пестл. до бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бідолашка — БІДОЛА́ШКА, и, ч. і ж. Пестл. до бідола́ха. А тепер Ївгу бідолашку прохала – допомогти мені кругом хату .. обмазати (Ганна Барвінок); А мені – серце крається, коли дивлюся на тих бідолашок (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- бідолашка — див. бідний; нещасливий Словник синонімів Вусика