1. Словник української мови в 11 томах

білоруси

БІЛОРУ́СИ, ів, мн. (одн. білору́с, а, ч.; білору́ска, и, ж.). Один з трьох східнослов’янських народів, що становить основне населення Білоруської РСР.

Скрізь по майдані.. біліли білі свитки та магерки на білорусах (Н.-Лев., IV, 1956, 326);

Це ж туляки, костромичі, кияни. Рязанські теслі, ковалі з Уралу, Азербайджанець, білорус, таджик.. Цей міст мостили (Рильський, І, 1956, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білоруси — -ів, мн. (одн. білорус, -а, ч.; білоруска, -и, ж.). Один із трьох східнослов'янських народів, що становить основне населення Білорусії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білоруси — БІЛОРУ́СИ, ів, мн. (одн. білору́с, а, ч.; білору́ска, и, ж.). Східнослов'янський народ, що становить основне населення Білорусі. Скрізь по майдану .. біліли білі свитки та магерки на білорусах (І. Нечуй-Левицький); Виявляється, литвини – прадавня назва білорусів (з газ.). Словник української мови у 20 томах