1. Словник української мови в 11 томах

білотурка

БІЛОТУ́РКА, и, ж. Те саме, що арнау́тка.

Ледве-ледве коливає Білотурка золотая, І поник густий ячмінь, Мов йому стояти лінь (Черн., Поезії, 1959, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білотурка — БІЛОТУ́РКА, и, ж. Те саме, що арнау́тка¹ 1. Ледве-ледве коливає Білотурка золотая, І поник густий ячмінь, Мов йому стояти лінь (Микола Чернявський). Словник української мови у 20 томах
  2. білотурка — Білотурка, -ки ж. Родъ яровой пшеницы. Словник української мови Грінченка