біологія

БІОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука про закономірності життя і розвитку організмів.

Праці І. В. Мічуріна і його послідовників в СРСР мали великий вплив на розвиток біології всіх країн (Вісник АН, 8, 1957, 42);

Перед наукою стоїть завдання глибокого вивчення питань космічної біології (Фізіол. ж., VI, 2, 1960, 158);

// чого. Сукупність природних особливостей життя і розвитку рослинних або тваринних організмів.

Досконале вивчення біології бур’янів — найкраща основа для побудови системи раціональних засобів боротьби з ними (Вісник АН, 4, 1949, 26);

Біологія бджоли.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біологія — біоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. біологія — [б'іолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. біологія — -ї, ж. Наука про закономірності життя і розвитку організмів. || чого. Сукупність природних особливостей життя і розвитку рослинних або тваринних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біологія — Природознавство Словник чужослів Павло Штепа
  5. біологія — БІОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука про закономірності життя та розвитку організмів. Перед наукою стоїть завдання глибокого вивчення питань космічної біології (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. біологія — біоло́гія (від біо... і ...логія) комплекс наук про живу природу, основним завданням яких є пізнання суті життя як особливої форми руху матерії та дослідження методів перебудови, освоєння й охорони природи відповідно до потреб людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. біологія — Наука про живі організми, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі теп. і в минулому. Універсальний словник-енциклопедія
  8. біологія — Біоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)