біологія
БІОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука про закономірності життя і розвитку організмів.
Праці І. В. Мічуріна і його послідовників в СРСР мали великий вплив на розвиток біології всіх країн (Вісник АН, 8, 1957, 42);
Перед наукою стоїть завдання глибокого вивчення питань космічної біології (Фізіол. ж., VI, 2, 1960, 158);
// чого. Сукупність природних особливостей життя і розвитку рослинних або тваринних організмів.
Досконале вивчення біології бур’янів — найкраща основа для побудови системи раціональних засобів боротьби з ними (Вісник АН, 4, 1949, 26);
Біологія бджоли.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біологія — біоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- біологія — [б'іолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- біологія — -ї, ж. Наука про закономірності життя і розвитку організмів. || чого. Сукупність природних особливостей життя і розвитку рослинних або тваринних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біологія — Природознавство Словник чужослів Павло Штепа
- біологія — БІОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука про закономірності життя та розвитку організмів. Перед наукою стоїть завдання глибокого вивчення питань космічної біології (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- біологія — біоло́гія (від біо... і ...логія) комплекс наук про живу природу, основним завданням яких є пізнання суті життя як особливої форми руху матерії та дослідження методів перебудови, освоєння й охорони природи відповідно до потреб людини. Словник іншомовних слів Мельничука
- біологія — Наука про живі організми, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі теп. і в минулому. Універсальний словник-енциклопедія
- біологія — Біоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)