біохімія
БІОХІ́МІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні процесії, що відбуваються в них.
В комплексі біологічних наук велике значення має біохімія — наука про "хімію життя", як часто її називають (Наука.., 2, 1964, 29);
// чого. Сукупність хімічних процесів, що відбуваються в організмі або в якійсь частині його.
Біохімія нервової системи; Біохімія рослин.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біохімія — біохі́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- біохімія — [б’іох’ім'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- біохімія — -ї, ж. Наука, що вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, що відбуваються в них. || чого. Сукупність хімічних процесів, що відбуваються в організмі або в якійсь частині його. Біохімія нервової системи. Біохімія рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біохімія — БІОХІ́МІЯ, ї, ж. Галузь науки, яка досліджує хімічні процеси речовин, що входять до складу живих організмів. У комплексі біологічних наук велике значення має біохімія – наука про “хімію життя”, як часто її називають (з наук.-попул. літ.); // чого. Словник української мови у 20 томах
- біохімія — біохі́мія (від біо... і хімія) наука, яка вивчає хімічний склад живих істот та хімічні процеси, пов’язані з їхньою життєдіяльністю. Словник іншомовних слів Мельничука
- біохімія — Фізіологічна хімія, наука про хіміч. будову живих організмів та хіміч. властивості й енергетичні процеси в них. Універсальний словник-енциклопедія