1. Словник української мови в 11 томах

біржовик

БІРЖОВИ́К, а, чол. У капіталістичних країнах — той, хто займається біржовими операціями.

Стривожився біржовий мурашник, потай зібралися вночі біржовики (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 595).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біржовик — біржови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. біржовик — -а, ч. Той, хто провадить біржові операції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біржовик — БІРЖОВИ́К, а́, ч. Той, хто займається біржовими операціями. Миколаївські біржовики свідомо пішли на “оптовий” продаж брокерських місць (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. біржовик — Біржови́к, -ка́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. біржовик — Біржак, біржаник, біржовик, -ка м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв. Словник української мови Грінченка