вагранниця

ВАГРА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вагра́нник.

Сидів Корольов мовчки.. й думав чомусь про вагранницю Марію Коханцеву (Шиян, Магістраль, 1934, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагранниця — вагра́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вагранниця — -і. Жін. до вагранник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагранниця — ВАГРА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вагра́нник. Сидів Корольов мовчки .. й думав чомусь про вагранницю Марію Коханцеву (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах