1. Словник української мови в 11 томах

важенний

ВАЖЕ́ННИЙ, а, е, розм. Дуже важкий.

Співом свій крам вихваляють жінки й чоловіки, гордо важенную ношу несучи на головах гарних (Л. Укр., І, 1951, 307);

Поважно бамкав важенний, тисячопудовий дзвін (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 372);

Важенні хмари білопінні пливли до кримської землі (Уп., Вітчизна миру, 1951, 89);

Жде терпляче [В. І. Ленін].. Хоч і зна, які думи важенні Командира обсіли в ту мить… (Бичко, Вогнище, 1959, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важенний — важе́нний прикметник дуже важкий розм. Орфографічний словник української мови
  2. важенний — -а, -е, розм. Дуже важкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важенний — ВАЖЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що важе́зний. Співом свій крам вихваляють жінки й чоловіки, гордо важенную ношу несучи на головах гарних (Леся Українка); Поважно бамкав важенний, тисячопудовий дзвін (О. Словник української мови у 20 томах
  4. важенний — див. важкий Словник синонімів Вусика
  5. важенний — ВАЖЕ́ЗНИЙ розм. (дуже важкий), ВАЖЕЛЕ́ЗНИЙ розм., ВАЖЕ́ННИЙ розм., ВАЖКЕ́ННИЙ розм., ВАЖУ́ЧИЙ розм., ТЯЖЕ́ЗНИЙ розм., ТЯЖЕ́ННИЙ розм., ПУДО́ВИЙ розм., СТОПУДО́ВИЙ підсил. розм. Хома.. пиряв.. важезні ящики до розпечених мінометів (О. Словник синонімів української мови
  6. важенний — Важе́нний, -на, -не (дуже важкий) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. важенний — Важенний, -а, -е Очень тяжелый. Важенна палиця. Най одягнеться в сирітське гірке нарікання, підпережеться вдовицьким важенним зітханням. К. Псал. 257. Словник української мови Грінченка