валькірії
ВАЛЬКІ́РІЇ, ій, мн. (одн. валькі́рія, ї, ж.).
1. У староскандінавській міфології — войовничі вершниці, діви-богині, що носилися над полем бою, розподіляючи перемогу і смерть.
*У порівн. Мов ті валькірії, круг неї Танцюють, граються дівчата (Шевч., II, 1953, 74).
2. перен. Про дівчину з незалежною, непокірною вдачею.
[Ніна:] І не соромно вам, — завоювали таку принадну дівчину, а ще скаржитесь? [Xламушка (зітхає):] Еге… завоювали. Завоюєш таку валькірію (Коч., II, 1956, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валькірії — -ій, мн. (одн. валькірія, -ї, ж.). 1》 У давньоскандинавській міфології – войовничі вершниці, діви-богині, що носилися над полем бою, розподіляючи перемогу і смерть. 2》 перен. Про дівчину з незалежною, непокірною вдачею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валькірії — валькі́рії (нім. Walkure, від старосканд. valkyrja – та, що вибирає вбитих) у давньоскандінавській міфології войовничі діви-богині, що допомагали героям у битвах, а після битв супроводили найхоробріших із загиблих воїнів до Валгалли. Словник іншомовних слів Мельничука