валяльник

ВАЛЯ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається валянням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валяльник — валя́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. валяльник — -а, ч. Робітник, що займається валянням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валяльник — ВАЛЯ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається валянням. Цього сезону валянки – модний тренд, особливо зроблені вручну за старовинними технологіями. Один валяльник за день виготовляє щонайбільше дві пари (з газ.). Словник української мови у 20 томах