валяльник
ВАЛЯ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається валянням.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валяльник — валя́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- валяльник — -а, ч. Робітник, що займається валянням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валяльник — ВАЛЯ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається валянням. Цього сезону валянки – модний тренд, особливо зроблені вручну за старовинними технологіями. Один валяльник за день виготовляє щонайбільше дві пари (з газ.). Словник української мови у 20 томах