валянки
ВА́ЛЯНКИ, ів, мн. (одн. ва́лянок, нка, ч.). Зимове взуття з валяної вовни.
Валянок намуляв йому ногу (Ю. Янов., І, 1954, 309);
В одного [партизана] високі чоботи, в іншого — валянки чи постоли (Кучер, Чорноморці, 1956, 342).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валянки — -ів, мн. (одн. валянок, -нка, ч.). Зимове взуття з валяної вовни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валянки — Це штани вовняні Словник чужослів Павло Штепа
- валянки — ВА́ЛЯНКИ, ів, мн. (одн. ва́лянок, нка, ч.). Зимове взуття з валяної вовни. Павло тепло одягся: і светр, і теплі рейтузи надів, і валянки, і шапку-ушанку... (Остап Вишня); Валянок намуляв йому ногу (Ю. Яновський); В одного [партизана] високі чоботи, в іншого – валянки чи постоли (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- валянки — Валяночки, валянці, повстяники, повстянички, повстяки Словник синонімів Вусика