1. Словник української мови в 11 томах

ванькирчик

ВАНЬКИ́РЧИК, а, ч., розм. Зменш. до ваньки́р.

Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого (Коцюб., І, 1955, 254);

Зайшов [господар] до ванькирчика, де спала вся його родина (Кач., II, 1958, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванькирчик — ваньки́рчик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ванькирчик — -а, ч. Зменш. до ванькир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ванькирчик — ВАНЬКИ́РЧИК, а, ч., заст. Зменш. до ваньки́р. Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого (М. Коцюбинський); Зайшов [господар] до ванькирчика, де спала вся його родина (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
  4. ванькирчик — див. прибудова Словник синонімів Вусика