вапно
ВАПНО́, а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід.
Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Коцюб., II, 1955, 402);
Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144).
Га́шене вапно́ — будівельне вапно, яке готують змішуванням негашепого вапна з водою.
Гашене вапно застосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86);
Нега́шене (па́лене) вапно́ — вапно, не розведене водою;
Хло́рне вапно́ — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін.
Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом, (Заг. хімія, 1955, 294).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вапно — вапно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вапно — -а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід. Гашене вапно — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою. Негашене (палене) вапно — вапно, не оброблене водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вапно — ВАПНО́, а, с. Загальне найменування продуктів обпалювання і подальшого перероблення вапняку, крейди та інших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного [різнорідного] грузу, балок, вапна і каміння (М. Словник української мови у 20 томах
- вапно — Вапно см. вапна. Словник української мови Грінченка