1. Словник української мови в 11 томах

варко

ВА́РКО, присудк. сл., розм. Жарко, душно.

Надворі було парко, варко, — дихати нічим (Мирний, І, 1954, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варко — ва́рко присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. варко — присудк. сл., розм. Жарко, душно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варко — ВА́РКО, пред., розм. Спекотно, душно. Надворі було парко, варко, – дихати нічим (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. варко — див. жарко Словник синонімів Вусика
  5. варко — Варко нар. 1) Жарко (о погодѣ). Лебед. у. 2) Вѣроятно, правдоподобно. Галиц. 3) = варівко 1. Шух. І. 83. Словник української мови Грінченка