1. Словник української мови в 11 томах

василіск

ВАСИЛІ́СК, а, ч.

1. Казкова тварина, яка вбиває своїм поглядом.

— Ой ви, спокусительки! Це не Діана, — це фурія, аспид, василіск! (Н.-Лев., III, 1956, 28);

Упирі та василіски, Змії, страхи, ящурки, Всі дива страшної казки — От співцеві сни палкі (Л. Укр., IV, 1954, 82).

2. Рід південноамериканських ящірок з родини ігуанових, з гребенем на спині та хвості.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. василіск — василі́ск іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. василіск — -а, ч. 1》 Казкова тварина, яка вбиває своїм поглядом. 2》 Рід південноамериканських ящірок із родини ігуанових, з гребенем на спині та хвості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. василіск — ВАСИЛІ́СК, а, ч. 1. Ящірка родини ігуанових, яка водиться у тропічній Америці, з гребенем на спині та хвості. Василіски живуть біля води, на деревах і кущах. Словник української мови у 20 томах
  4. василіск — василі́ск (від грец. βασιλίσκος – дракон, царьок) 1. Казкова потвора з головою півня, тулубом жаби, хвостом змії та короною на голові, що вбивала своїм поглядом. 2. Рід ящірок з родини ігунових. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. василіск — Василі́ск, -ка; -лі́ски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)