1. Словник української мови в 11 томах

вахлакуватий

ВАХЛАКУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, грубуватий, вайлуватий.

У однієї жінки був чоловік, такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна.., І, 1960, 250);

Інспектор переступив поріг і побачив за столом знайому вахлакувату фігуру (Кир., Вибр., 1960, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вахлакуватий — вахлакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вахлакуватий — -а, -е. Незграбний, грубуватий, вайлуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вахлакуватий — ВАХЛАКУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Незграбний, неповороткий, вайлуватий. Інспектор переступив поріг і побачив за столом знайому вахлакувату фігуру (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах
  4. вахлакуватий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  5. вахлакуватий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови