ввалений
ВВА́ЛЕНИЙ (УВА́ЛЕНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ввали́ти.
2. у знач. прикм. Який ввалився; запалий.
В кінці рову, під кучугурою піску на самій спеці лежала прикрита сіряком жінка, суха, аж чорна, з глибоко вваленими очима (Гончар, Таврія, 1952, 108);
Стара черниця посміхнулась. Чорним проваллям зазіяв ввалений рот (Шиян, Гроза.., 1956, 476).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ввалений — вва́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ввалений — (увалений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ввалити. 2》 у знач. прикм.Який ввалився; запалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ввалений — ВВА́ЛЕНИЙ (УВА́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до ввали́ти 1. Ввалені в сіни дрова. 2. у знач. прикм. Який ввалився; запалий. Стара черниця посміхнулась. Чорним проваллям зазіяв ввалений рот (А. Словник української мови у 20 томах