1. Словник української мови в 11 томах

ввергнутий

ВВЕ́РГНУТИЙ (УВЕ́РГНУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вве́ргнути.

Їй хотілось лише одного: бути за тридев’ять земель від цього міста, від своєї нещасної батьківщини, ввергнутої в море горя і жаху (Собко, Запорука.., 1952, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввергнутий — вве́ргнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ввергнутий — (увергнутий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ввергнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ввергнутий — ВВЕ́РГНУТИЙ (УВЕ́РГНУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вве́ргнути. Їй хотілось лише одного: бути за тридев'ять земель від цього міста, від своєї нещасної батьківщини, ввергнутої в море горя і жаху (В. Собко); // вве́ргнуто, безос. пред. Словник української мови у 20 томах