1. Словник української мови в 11 томах

ввись

ВВИСЬ (УВИ́СЬ), присл., поет. Вгору, у височінь.

Зняли увись у сонячній красі мільйони рук знамена пурпурові (Сос., Солов. далі, 1957, 15);

Мов фонтан із землі піднялась вона [нафта] ввись (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 34);

На селі весілля, Пісня ввись зліта (Бойко, Про 17 літ, 1958, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввись — ввись прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ввись — (увись), присл., поет. Вгору, у височінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ввись — ВВИСЬ (УВИ́СЬ), присл., поет. Вгору, у височінь. Мов фонтан, із землі піднялась вона [нафта] ввись (Л. Забашта); На селі весілля, Пісня ввись зліта (Г. Бойко); Часто закидав лице догори. Дивився кудись увись (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
  4. ввись — ВГО́РУ (УГО́РУ) (за напрямком від землі у висоту), ДОГОРИ́, НАВЕ́РХ, ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідко, ВВИСЬ (УВИ́СЬ) поет. рідко, ВІ́РА спец. (команда для підіймання вантажу). Дим ішов просто вгору до самих хмар (І. Нечуй-Левицький); Налетять горобці та й.. Словник синонімів української мови