1. Словник української мови в 11 томах

ввозити

ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ), вво́жу, вво́зиш, недок., ВВЕЗТИ́ (УВЕЗТИ́), ввезу́, ввезе́ш; мин. ч. ввіз, ввезла́, ло́; док.; наказ, сп. ввозь; перех. Везучи, доставляти кудись, в межі чого-небудь.

Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе (Номис, 1864, № 7225);

// Доставляти товари з інших країн; імпортувати.

Росія ввозила колись вугілля, бо видобуток його в країні становив до революції приблизно п’яту частину вугілля, що його видобуває тепер сама лише Україна (Рад. Укр., 25. VIII 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввозити — вво́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ввозити — (куди) завозити; (крам) довозити, (з-за кордону) імпортувати. Словник синонімів Караванського
  3. ввозити — (увозити), ввожу, ввозиш, недок., ввезти (увезти), ввезу, ввезеш; мин. ч. ввіз, ввезла, ввезло; док.; наказ. сп. ввозь; перех. Везучи, доставляти кудись, у межі чого-небудь. || Доставляти товари з інших країн; імпортувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ввозити — ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ), вво́жу, вво́зиш, недок., ВВЕЗТИ́ (УВЕЗТИ́), ввезу́, ввезе́ш; мин. ч. ввіз, ввезла́, ло́; наказ. сп. ввозь; док. 1. кого, що. Везучи, доставляти кудись, у межі чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. ввозити — ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ) (привозити що-небудь з інших країн, закупивши, придбавши), ЗАВО́ЗИТИ, ІМПОРТУВА́ТИ, ДОВО́ЗИТИ рідше. — Док.: ввезти́ (увезти́), завезти́, імпортува́ти, довезти́. Частину залізної руди.. Словник синонімів української мови
  6. ввозити — Вво́зити, вво́жу, вво́зиш; ввозь, вво́зьмо, вво́зьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)