ввідний

ВВІДНИ́Й (УВІДНИ́Й), а́, е́.

1. Прикм. до ввід.

Ввідні ворота шлюзу;

// Який служить для введення, внесення чогось у що-небудь.

Для введення в [лічильну] машину вихідних даних.. служать спеціальні ввідні і вивідні прилади (Наука.., 7, 1956, 3).

2. Початковий, загальний, який служить для ознайомлення з чим-небудь.

У ввідному залі павільйону висвітлено всесвітньо-історичне значення Великої Жовтневої соціалістичної революції (Рад. Укр., 1.VІІ 1958, 3).

◊ Ввідни́й лист, юр. — акт, який складається судовими органами при вводі у володіння.