1. Словник української мови в 11 томах

ввіткнутий

ВВІТКНУ́ТИЙ (УВІТКНУ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ввіткну́ти.

Оддалік на пустирищі самотньо догоряє наспіх ввіткнутий у сніг смолоскип (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввіткнутий — вві́ткну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ввіткнутий — (увіткнутий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ввіткнути. || ввіткнуто (увіткнуто), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ввіткнутий — ВВІ́ТКНУ́ТИЙ (УВІ́ТКНУ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ввіткну́ти. Оддалік на пустирищі самотньо догоряє наспіх ввіткнутий у сніг смолоскип (О. Гончар); Миля, оддавши короткого добридня, взяв ввіткнутий носком у землю серп і почав жати (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах