ввічливий
ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність; чемний.
Піднялась висока дівчина,.. така ласкава, привітна, ввічлива! (Вовчок, І, 1955, 86);
А бабуся така увічлива, балакуча (Мирний, III, 1954, 307);
Доктор був настільки ввічливий, що вислухав до кінця думки інших (Вільде, Сестри.., 1958, 298);
Підкреслено ввічливий і шанобливий Шухновський пропустив мене першого до невеличкої вітальні (Збан., Малин. дзвін, 1958, 18);
// В якому проявляється уважність, люб’язність.
Писарша глянула Ваті в очі і неначе прочитала в їх, в ласкавому солоденькому ввічливому погляді, причину ласкавих запросин на чай (Н.-Лев., IV, 1956, 58);
Помалу зав’язалась розмова, зовні байдужа, лише ввічлива (Шовк., Інженери, 1956, 121).
Значення в інших словниках
- ввічливий — вві́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
- ввічливий — (увічливий), -а, -е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність; чемний. || В якому проявляється уважність, люб'язність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ввічливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність; чемний. Піднялась висока дівчина, .. така ласкава, привітна, ввічлива!... Словник української мови у 20 томах
- ввічливий — Ввічлива бесіда нічого не коштує, а багато добра робить. Гарна розмова справляє добре враження на людей. Приповідки або українсько-народня філософія
- ввічливий — див. вихований Словник синонімів Вусика
- ввічливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
- ввічливий — Вві́чливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)