вгачувати
ВГА́ЧУВАТИ¹ (УГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ), вгачу́, вга́тиш, док., перех., розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал).
— Продам за ті самі гроші, що колоністам під Одесою вгатив, і за дорогу не накину, — сам [селянин] дивується з своєї великодушності (Стельмах, Хліб.., 1959, 122);
Ми на всяк випадок заклали [під стоян мосту] вибухівку. Все готове, дві тонни вгатили (Ле, Право.., 1957, 118).
ВГА́ЧУВАТИ² див. уга́чувати¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вгачувати — вга́чувати 1 дієслово недоконаного виду витрачати гроші, матеріали у великій кількості розм. вга́чувати 2 дієслово недоконаного виду робити гатку, силою встромляти Орфографічний словник української мови
- вгачувати — ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити. Словник синонімів Караванського
- вгачувати — I (угачувати), -ую, -уєш, недок., вгатити (угатити), вгачу, вгатиш, док., перех., розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал). II див. угачувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вгачувати — ВГА́ЧУВАТИ¹ (УГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ), вгачу́, вга́тиш, док., що, розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал). Словник української мови у 20 томах
- вгачувати — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови