вгинати
ВГИНА́ТИ¹ (УГИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВГНУ́ТИ (УГНУ́ТИ) і ВВІГНУ́ТИ (УВІГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Прогинати всередину, робити заглиблення в чомусь.
— Та й поступав [ведмідь] до гаю, вгинаючи землю під ступою… (Вовчок, І, 1955, 384);
Ти чуєш — до бою вступають гармати, І гавбиці люто вгинають мости (Перв., І, 1958, 158);
Довілля страв немов аж угинало дубові дошки на столах (Ле, Хмельницький, І, 1957, 317);
Червоні торочки шовкової хустки полягли на кришталеву воду і, легесенькі, навіть не ввігнули води під собою (Н.-Лев., І, 1956, 154);
// тільки док. Нагнувши, втягнути в плечі (голову).
Хлопчик.. угнув голову в плечі — і з розгону — головою Марка в живіт (Вас., II, 1959, 126).
ВГИНА́ТИ² див. угина́ти¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вгинати — вгина́ти 1 дієслово недоконаного виду прогинати всередину вгина́ти 2 дієслово недоконаного виду нахиляти що-небудь донизу Орфографічний словник української мови
- вгинати — I (угинати), -аю, -аєш, недок., вгнути (угнути) і ввігнути (увігнути), -ну, -неш, док., перех. Прогинати всередину, робити заглиблення в чомусь. || тільки док. Нагнувши, втягнути в плечі (голову). II див. угинати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вгинати — ВГИНА́ТИ¹ (УГИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВГНУ́ТИ (УГНУ́ТИ), ну́, не́ш, ВВІГНУ́ТИ (УВІГНУ́ТИ), ввігну́, вві́гне́ш, док., що. Прогинати всередину, робити заглиблення в чомусь. – Та й поступав [ведмідь] до гаю, вгинаючи землю під ступою... Словник української мови у 20 томах
- вгинати — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін. Словник синонімів української мови