1. Словник української мови в 11 томах

вглиблювати

ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ), юю, юєш і ВГЛИБЛЯ́ТИ (УГЛИБЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВГЛИ́БИ́ТИ (УГЛИ́БИ́ТИ), вгли́блю́, вгли́би́ш; мн. вгли́бля́ть; док., перех., рідко. Встромлювати щось в середину, в глиб чого-небудь; заглиблювати.

Вглиблюю в дуб долота (Рудь, Дон. зорі, 1958, 55);

Хірург, що свій ланцет вглибити в рану хоче, Спочатку приторком досліджує її (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 301).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вглиблювати — вгли́блювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вглиблювати — (углиблювати), -юю, -юєш і вглибляти (углибляти), -яю, -яєш, недок., вглибити (углибити), вглиблю, вглибиш; мн. вглиблять; док., перех., рідко. Встромлювати щось у середину, вглиб чого-небудь; заглиблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вглиблювати — ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ), юю, юєш, ВГЛИБЛЯ́ТИ (УГЛИБЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВГЛИ́БИ́ТИ (УГЛИ́БИ́ТИ), вгли́блю́, вгли́би́ш; мн. вгли́бля́ть; док., що, рідко. Встромлювати щось усередину, вглиб чого-небудь; заглиблювати. Вглиблюю в дуб долота (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вглиблювати — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови