вдмухувати
ВДМУ́ХУВАТИ (УДМУ́ХУВАТИ), ую, уєш і рідше ВДМУХА́ТИ (УДМУХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВДМУХНУ́ТИ (УДМУХНУ́ТИ), ну́, неш́, док., перех. Дмухаючи, вганяти повітря або якусь речовину в що-небудь.
Вал рухав циліндричні ковальські міхи, і вони ритмічно і потужно вдмухували повітря у вузенький отвір на дні горна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 315);
*Образно. Він.. вдмухнув у приречену на смерть людину життя, повернув серцю нормальний пульс (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 178);
Години було лейтенантові досить, щоб удмухнути струм життя в старечі легені (Ю. Янов., І, 1954, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдмухувати — вдму́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вдмухувати — (удмухувати), -ую, -уєш і рідше вдмухати (удмухати), -аю, -аєш, недок., вдмухнути (удмухнути), -ну, -неш, док., перех. Дмухаючи, вганяти повітря або якусь речовину в що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдмухувати — ВДМУ́ХУВАТИ (УДМУ́ХУВАТИ), ую, уєш, рідше ВДМУХА́ТИ (УДМУХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВДМУХНУ́ТИ (УДМУХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що. Дмухаючи, вганяти повітря або певну речовину в якусь порожнину. Словник української мови у 20 томах