вдовівна
ВДОВІ́ВНА (УДОВІ́ВНА), и, ж., розм. Дочка вдови.
То сяк, то так Придбав сірома грошенят.., Та до вдовівни навпростець Шелесть за рушниками! (Шевч., II, 1953, 50);
[Кнуриха:] Удовівну ти віддав заміж за другого, як хотів (Мирний, V, 1955, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдовівна — вдові́вна іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- вдовівна — (удовівна), -и, ж., розм. Дочка вдови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдовівна — ВДОВІ́ВНА (УДОВІ́ВНА), и, ж., розм. Дочка вдови. То сяк, то так Придбав сірома грошенят.., Та до вдовівни навпростець Шелесть за рушниками! (Т. Шевченко); [Кнуриха:] Удовівну ти віддав заміж за другого, як хотів (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- вдовівна — Вдовівна, -ни ж. = удовівна. Словник української мови Грінченка