вдогонь

ВДОГО́НЬ (УДОГО́НЬ), присл., рідко. Те саме, що навздогі́н.

Поїхали за ним удогонь, догнали (Сл. Гр.);

Ти [молодь] метод швидкісних проходжень вперед на шахтах шлеш вдогонь (Тич., II, 1957, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдогонь — вдого́нь прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вдогонь — див. удогонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдогонь — ВДОГО́НЬ (УДОГО́НЬ), присл., рідко. Те саме, що навздогі́н 1. Поїхали за ним удогонь, догнали (Сл. Гр.); Ти [молодь] метод швидкісних проходжень вперед на шахтах шлеш вдогонь (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах