1. Словник української мови в 11 томах

вдруге

ВДРУ́ГЕ (УДРУ́ГЕ), присл. У другий раз.

Коли це в вербах хтось свиснув раз, свиснув удруге (Н.-Лев., III, 1956, 338);

Каганець погас. Санітар Большаков засвітив його вдруге (Ю. Янов., І, 1958, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдруге — вдру́ге прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдруге — ВДРУГЕ (УДРУГЕ) – В (У) ДРУГЕ Вдруге (удруге), присл. У другий раз. Вже вдруге сниться мені хата (І.Нечуй-Левицький); Довгий час пан бунчуковий жив удівцем і нарешті взяв шлюб удруге (М. Літературне слововживання
  3. вдруге — (удруге), присл. У другий раз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вдруге — ВДРУ́ГЕ (УДРУ́ГЕ), присл. У другий раз. Коли це в вербах хтось свиснув раз, свиснув удруге (І. Нечуй-Левицький); Каганець погас. Санітар Большаков засвітив його вдруге (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  5. вдруге — див. удруге Словник синонімів Вусика
  6. вдруге — ЩЕ (ІЩЕ́) присл. (додатково до того самого), ЩЕ РАЗ (ІЩЕ́ РАЗ), ЗНОВ, ЗНО́ВУ, ЗА́НОВО, УДРУ́ГЕ (ВДРУ́ГЕ), ЗНО́В-ТАКИ, ЗНО́ВУ-ТАКИ. "Прощай.. з тобою ще стрінемось ми" (В. Словник синонімів української мови
  7. вдруге — Вдру́ге, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)